У потязі
Мене відімкнено було від інтернету,
Натомість повернувсь духовний смак.
Зв`язок із Богом є, нема — з планетой…
І підсвідомість відбиває в такт: так-так…
І швидкість потягу за мною не встигає,
Тим більше не встигає інтернет,
Та є чарівний світ ліску і гаю
І творива величного намет.
Мережі та комп`ютери змінили
Слова на літери, а пташку — на літак .
Себе змінити чи дістане сили?
Я чую відповідь в собі: так-так…
Не маю сил знесилити тривоги
Та ностальгію за старим життям.
“Де ж справжній я?” — Спитати маю змогу.
І відповісти сам собі: “Там-там”.
Ген-ген, за лісом самозаперечень
І за корчами підсвідомих вад,
Є самозреченість духовна. Зайві речі
Обтяжують. Надмірно. Над-над-над.
Є віра і надія. Сил — замало.
Зміняти зайве на ярмо Христа?
І потягу потуг мені вже стало,
Аби погодитись: так-так, так-так…
Автор готов к любой критике. Смелее!
Загрузка ...Оценки:
Sekator - "3"Дублёр-ша - "2"
Добрый - "3"
Алия - "3"
чудово
Абсолютно не чудово!
Це що ж таке: «з планетой»? — якось не по-українськи звучить вірш.
А ось це: «І творива величного намет.» що за худ. образ? Не второпала….)
Форма «з планетой» замість «з планетою» мені теж не дуже подобається, але в поезії все ж таке припускається. Був ще варіант «нема планети», але мені не подобається ще більше.
Ну а про «намет творива» що саме не зрозуміло? Примітив, звичайно, але що тут можна «не второпати»?)
Маєте на увазі «ВСЕСВІТ»?
От тепер я знаю, Лірик, як виглядають в очах інших людей мої вірші, де мені захотілося вжити українізм — не дуже… І за це ДЯКУЮ.)))
ПИСИ: Якщо добре подумати, то все ж таки за старання можна додати ще бал.
Тетяно, слово «планета» цілком українське)) Воно вживається так саме, як і Всесвіт))
Але я так і подумал, що ви на щось ображені, тому не звернув особливої уваги.
А може, підкажете, де саме я вас образив, щоб я подивився, покаявся і вибачився?) А то якось незручно…
Ну і скажу, що русизмів тут точно немає, але є діалектизми. Приміром, слово «стане» у значенні «вистачить». Зокрема, так говорять на Франківщині.
Лірик, в укр. мові правильно буде говорити «з планетою» і все.
Образилась? «На що?» — запитують на Івано-Франківщині… І я запитаю: на що я можу образитись? Ні, це я над собою посміялася, знаючи тепер напевно, як виглядаю збоку зі своїми українізмами.)
І це усе!
А вірш Ваш мене і засмутив, і порадував.
Дуже за вас радий. Та й годі…
Але в поетичному мовленні… Стоп. Здається, я вже про це казав.
* Спитати маю змогу.* — щось не дуже.
*І потягу потуг* — не на мій смак.
Я-я німецьке я згадав , мій друже,
Але нехай вже буде так-так-так.
мои придирки чисто по звучанию, воспринимаемому ухом. А так понравилось
По поводу «потягу потуг» — это же самый смак!))) Каламбур, аллитерация!
Ну а что не так с фразой «спитати маю змогу»? Тяжеловесно? Мне как-то тоже не нра, но не пойму, что именно.
Добрый стал злым))
Спасибо за коммент.
Сподобалося все, окрім планети)