Мені не потрібне життя,
не потрібні щастя хвилини,
хочу тільки твої почуття,
та голос, що так дзвінко лине.
Хочу бачити посмішку рідну,
відчувати серця тепло,
дарувати sms-ку блідну,
що розіб’ється наче скло.
Вимикати вогники долі,
залишати у темряві душу,
йти у всіх проти волі,
я не хочу, але чомусь мушу.
Мушу ставити крапки та коми,
Бути той, що не має жалю,
посміхатись, як маленьки гноми -
«Будь зі мною!»- прошу та молю..