Боже, як швидко минають роки,
Рани нові заповняючи змістом,
Душу відкрив би тобі залюбки,
Та нажаль вже опалене листя.

Може колись, ми зустрінемось знов,
Чемно очима вітаючись в скруті,
І зрозумієм, що сука-любов,
Даремно сплутала маршрути.