Доброго дня мої емігранти
нехай нас обікрала доля
та сподіваюсь що наші таланти
по правді оцінять на волі.

І хоч в порядку сімя і робота
та пекуча мов іскра скотилась сльоза
бо згадалась рідної мами турбота
і заквітчана в ріднім краї лоза.

В Монреалі вічно пекуче сонце
й свобода людини не має меж
та я ж шукаю до дому віконце
бо там жилось краще усе ж.

Щохвилини все ближче до вітанку
та щось зовсім не хочется спати
і все згадуються українські ранки
і рідне небо де міг вільно кружляти.