Мамо, мені страшно.
Тут кулі летять звідусіль,
Аля я буду стояти хоч мені й важко
Для життя спокійного я докладу зусиль.

Мамо, твій син на війні,
На тій клятій і підлій війні,
Звучить приказ — і брат на брата йде.
Хіба це справедливо? Правда де?

Матусю, ти помолись за мене.
Ти тільки не плач, і я повернусь.
Якщо я загину, пробач мене, мила,
Що не зумів я тебе захистить.

Але прийдуть сотні і тисячі прийдуть,
І місце моє займуть у строю,
І тебе моя рідна, і рідну Вітчизну
Відстоять, я вірю, в нерівнім бою!

А мати жде, і молиться, і вірить
Що поверне у другий бік життя.
Закінчиться війна, повернеться додому
Її солдат — єдинеє дитя.

Впаде на коліна збентежена мати.
Від серця до Бога подяка летить…
За те, що з війни повернувся до хати
Рідний синок — наш Захисник!

Автор готов к любой критике. Смелее!