О, любов!
Любове, ти мені потрібна.
За тебе і життя не жаль
Своє віддати, купу срібла!
Любов як той святий граль,
Що несе в собі шалену силу:
Імпульс серцю і небесні крила!
Ну ось, кажись її зустрів!
Я завмер, і серце звуком лється.
Стоїть. А я не маю слів…
Як же важко ця любов дається!
Що може пурхнути як птах,
Або принЕсти вічний крах!
Оценки:
Знову більш-менш сподобався початок, а продовження — не дуже.
Помилки:
граль — потрібно «грааль», здається
кажись — ?
лється — ллється
Останні два рядки не узгоджені з попереднім катреном граматично. І мало несуть сенсу.
Мне очень стыдно за такие мелкие ошибки. Спасибо, Кирилл.
Знаете, а мне вас жаль,такая дорогая эта ваша любовь Мне лучше на русском ваши стихи показались, извините
Да вот смотрю, Лирик пишет, и я решил написать. Спасибо)