Ти його ще помниш?
Ти ще не забула?
Облітав весною
Пелюстковий цвіт.
Сонячним промінням
Тихо посміхнувся.
І мене торкнувся
Цей чудовий світ.
Тихо осипався,
Наче підкрадався.
В серце повертався
Твій жагучий слід.
Ти мабуть змінився
Час наш не лінився.
І відлунням в серці
Розтопив мій лід.
В гіркості надії,
Тих розбитих мріях,
Догорав останній
Пупянковий цвіт.
Я і ти , змінились,
Почуття ж лишились.
Набагато років
В собі задушили,
Обірвавши вранці
Запашний той цвіт.
Ми тоді не знали,
Що в руках тримали.
Берегти не вміли
Обривали плід.
Сонячним промінням
Тихо посміхнувся.
Мені засміявся
І розтанув слід.