Живу.Творю.Але не вірю,
І як іще я проживу,
то буду мати хоть надію
І як відчую тепло,
побачу знову свою мрію.
Закрию очі на все зло,
закрию очі,це я вмію…
І так я знову оживу.
Побачу все мертве на світі,
Та я не довго проживу,
Немає добра на цьому світі!
І як там далі не буде,
гірше уже не стане.
І там уже літо,осінь промине,
і тут моя пора-зима настане.
І тут прокинуться заснувші почуття
Коли усе уже полине в сон
І так я знайду своє справжнєє буття,
я поміняю все життя,та його фон.
Забуду все,що ріже мою душу,
забуду тих,хто зрадив,насміхався
Не хочу!Пробачати я не мушу.
Тих,хто мною просто грався,
той хто грався почуттями,і плюнув в душу,
то,хто розпоряджався життями…
Повторюю,пробачати я не мушу.
І так уже пройде зима
І ця банальщина вся зникне.
І тут настане та весна,
що в душі всіх людей проникне.