Сонце знову виринає з хмари.
Та невже по колу новий день?
А душа з душею загравала,
ллючи про любов струмок з пісень.
Знову хмара обіймає сонце
лагідно, як те своє дитя.
А душа з душею загравала
вірш чита про чисті почуття.
Не важливо сонце то чи хмара,
бо душа заквітчана, як гай.
Знаешь, для душі потрібно мало:
їй би тільки закохатись дай!