Денне світило
Втомлено
Стрясає піт.
Весни манливий
Погляд,
Весни політ.
Коли зерна кохання
У серці
Діамантом
Проростають,
А сонце стріли посилає
До землі,
До мозку правди,
Відміткою
Тоді
Знеможено
І переможно
Час єднають
Дві долі:
Сила ядра землі
І небесні фавори,
Зорі.
І чути дивну проповідь:
Сьогодні
Я твій
Джин.
У серці – золото,
І розум
Прагне
Яси.
Благословенне світло
До ніг
Весни
Скидає шати.
І гулко стелиться
По обрію
Земля,
Неначе дзвін.
Тепер вже я –
Дивне било.
А монстр зими
Заснув навіки.
Мої життєві сили
У сповіді
Духмяної трави,
У покаянні,
У поклику землі…
Там тиша.
Там час виходить
З берегів
І розчиняється
У водах слів.
Заграва.
Там ми щасливі.
І нам співають
Зорі глибини –
Рамена віри.
Ми без журби.